Joom!Fish config error: Default language is inactive!
 
Please check configuration, try to use first active language

Консультації лікаря-терапевта - Вікторії Зубицької
Головна Консультації

List All Products


Advanced Search
Консультації лікаря-терапевта - Вікторії Зубицької
ПАТОЛОГІЧНИЙ КЛІМАКС PDF Print Email
Written by   
Monday, 25 November 2013 12:17

Ми з подругою — однолітки, росли по-сусідськи, вийшло так, що й заміж виходили в один рік. А тепер разом бідкаємося, що вже "дівки" ми не ті, як колись, що старість набігає у такий "хитренький" спосіб, як клімакс. Але ось що цікаво. Я бадьоріше переношу клімактеричний період, а Люба неабияк страждає, в неї навіть порушення функцій щитовидної залози діагностували. А це, погодьтеся, серйозно. Вирішили звернутися до вашої шанованої авторки Вікторії ЗУБИЦЬКОЇ, аби дала свої поради, а, може, й ліками допомогла.

Віра МЕРЕЖКО

Ширяєве Одеської області.

КОНСУЛЬТУЄ, РАДИТЬ ЛІКАР-ТЕРАПЕВТ, ЛІКАР УЗД ВІКТОРІЯ ЗУБИЦЬКА

Насамперед, хочу заперечити дорогим жінкам: початок клімаксу — це не старість. Адже клімактеричний період триває від 48 до 55 років. То яка ж це старість?! Просто відбувається поступове згасання репродуктивних функцій жіночого організму й, передусім, функцій яєчників.

Є кілька фаз клімактеричного періоду: І — предменопауза (2-6 років) — від припинення репродуктивного періоду до настання менопаузи, що може мати фізіологічний і патологічний перебіг, коли можуть виникнути маткові кровотечі, розвивається міома матки та інші пухлини статевих органів; II — менопауза; III — постменопауза (5-10 років) — період від менопаузи до стійкого припинення гормональної функції яєчників.

Здебільшого організм поступово адаптується до нових умов і менопауза настає непомітно, без різких порушень стану здоров'я жінки. Єдина ознака — порушення циклу, а потім припинення менструацій. Такий перебіг клімаксу називається фізіологічним.

При патологічному клімаксі все наба­гато складніше. За клінічним перебігом розрізняють клімактеричний синдром і клімактеричні дисфункціональні маткові кровотечі. Клінічна картина першої форми клімаксу надто різноманітна. Насамперед, це різні судинні розлади, що супроводжуються припливами крові до голови й верхньої частини тулуба, при цьому різко червоніють обличчя, шия, груди, підвищується температура, з'являється шум у вухах, запаморочення, навіть відбувається коливання артеріального тиску — з болем у ділянці серця. У цих випадках рекомендуємо прийом таких препаратів, як клімаксан, енцефалан, антисклерин, гіперсан, вересковий мед, кардіака.

Крім судинних розладів з'являються нервово-психічні — зі схильністю до де­пресії, плаксивості чи навпаки — запальності, відчуття страху й тривоги. Тут помічними будуть препарати: левабро, невритан, дані-мир, депресан.

Поширеними симптомами патологічного клімаксу є ендокринні розлади, що супроводжуються порушенням функції щитоподібної залози, кіркової речовини надниркових залоз, обмінних процесів тощо. На ці порушення страждає кожна друга-третя пацієнтка з патологічним перебігом клімактеричного синдрому.

Найчастіше зустрічаються дві основні форми порушення функції щитоподібної залози: гіпертиреоз та гіпотиреоз. При гіпертиреозі характерними є, зокрема, головний біль, поганий сон, серцебиття, непереносність спеки, зменшення маси тіла. Такі хворі квапливі, зі швидким мовленням. їм показані препарати: струмозан, левабро, екстрасистолан, сомніфер, тахікардин.

При гіпотиреозі щитоподібна залоза практично не пальпується. У хворих помічається сухість шкіри, ламкість волосся й нігтів, мерзлякуватість, брадикардія, погіршення пам'яті, уповільнене мовлення. У жінок із такою недугою вдвічі підвищений рівень тиреотропного гормону порівняно із вмістом його у здорових жінок, що переживають пост-менопаузу. Аптека Данила Зубицького рекомендує цим пацієнтам такі засоби: мікседеман, енцефалан, інтелятрин, брадикардин, депресан.

Від порушення обмінних процесів страждає й підшлункова залоза, а саме — можливе виникнення цукрового діабету. Хворі скаржаться на швидку втомлюваність, спрагу, підвищений апетит, збільшення або зменшення ваги тіла, іноді — шкірний свербіж. У цьому випадку радимо застосовувати панкреан, діабетулят.

Клімактеричні дисфункціональні маткові кровотечі у жінок віком понад со­рок років становлять 50-60% усіх випадків кровотеч у цей період життя. Рекомендуємо препарат геморан. Якщо у пацієнток діагностовано міому, то застосовують міоман.

Останніми роками все більшу увагу клініцистів привертає така недуга, як клімактерична кардіопатія. На неї страждає 15% хворих, які тривалий час перебували під наглядом лікарів щодо ішемічної хвороби серця. Ефективному лікуванню вона піддається завдяки вересковому меду.

Оскільки патологічний перебіг клімаксу пов'язаний із віковою перебудовою функції багатьох органів і систем — особливо нервової й ендокринної, то й лікування має бути спрямоване, насамперед, на врегулювання їх взаємозв'язку.

Скажу ще про одне дисгормональне захворювання, що турбує жінок, — мастопатія. Розрізняють дві її форми — дифузну й кістозну. При дифузній формі пальпуються дрібні еластичні вузлики, розсіяні по всій молочній залозі. Вони зменшуються після закінчення менструації й досить часто зникають після пологів та періоду лактації. У подальшому розвивається дрібнодозна мастопатія: молочна залоза м'яка, в'яла, у товщі її виявляється велика кількість дрібних, щільних, розділених між собою вузликів круглої форми, розміром, як пшеничне зерно. Лікування дифузної мастопатії лише консервативне. Рекомендуємо препарати мастопан і фемісан.

При кістозній мастопатії молочна залоза має чимало тугоеластичних утворень — кіст, розміщених близько одна від одної. Частіше уражена одна молочна залоза. При надавлюванні на сосок виділяється зеленавий або коричневий секрет. У цьому випадку показані препарати фаск і фемісан.

Останнім часом усе більше жінок скаржаться на порушення менструального циклу. Це й відсутність місячних — аменорея, й незначна кількість виділень при менструаціях, порушення їх тривалості (як затяжні, так і короткі), маткові кровотечі. Причини відсутності місячних різні. Серед них — гормональні розлади в разі захворювань яєчників, гіпофіза, гіпоталамуса, надниркових залоз, щитоподібної та інших залоз внутрішньої секреції, гострі та хронічні інфекції, інтоксикації. А також — захворювання серцево-судинної системи, печінки, матки. Впливають "повсякденні" чинники — авітаміноз, голодування чи переїдання.

Лікування має бути спрямоване передусім на причину аменореї. Велике зна­чення мають повноцінне харчування з додаванням вітамінів, нормалізація сну, загальнозміцнюючі заходи. Авторська фітотерапія Зубицьких рекомендує такі препарати: аменоран, при гормональних розладах — аднекіст, струмозан, фемісан. При недугах серцево-судинної системи — вересковий мед, печінки — холеазин, гепатофіт.

НЕ ХВОРІЙТЕ! БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!

Журнал «Жінка» червень 2012

 

Last Updated on Wednesday, 12 February 2014 11:15
 
ГАСТРИТ НАБУТИЙ ЧИ СПАДКОВИЙ? PDF Print Email
Written by   
Monday, 25 November 2013 11:49

Дорога редакціє! Читаємо ваш журнал з великою насолодою, бо все в ньому потрібне, повчальне, доречне. Дуже вдячні за розповідь у березневому номері про династію фітотерапевтів ЗУБИЦЬКИХ. Довідавшись про те, що всі вони мають вищу медичну освіту, ще більше їм довіряємо. Хотіла б проконсультуватися з шановною Вікторією Олександрівною щодо нашої "сімейної"недуги, яка, як правило, загострюється навесні. У мене й у доньки діагностують хронічний гастрит. Але симптоми хвороби різні й протікає вона по-різному. Чому так відбувається? Можливо, пані Вікторія й свої якісь ліки запропонує?

Зі щирою вдячністю Євдокія та Світлана БЕРЕЖНІ.

Черкаська область.

Консультує, радить лікар-терапевт Вікторія Зубицька

Хронічний гастрит — це запально-дистрофічне ураження слизової оболонки шлунка, внаслідок чого змінюється її структура й порушуються основні функ­ції шлунка: утворення кислоти, пепсинів і слизу.

Спричиняють первинний хронічний гастрит мікроорганізми, що виділяють токсини, які, проникаючи в міжклітинний простір, ушкоджують клітини слизової оболонки шлунка й "запускають" низку імунозапальних реакцій. Спочатку виникає поверхневий гастрит, а при подальшому розвитку запалення — атрофічний, коли зменшується або зовсім припиняється утворення в шлунку кислоти, як наслідок — розвивається анемія.

Є й інші негативні фактори, що прово­кують розвиток недуги. Скажімо, куріння й зловживання алкоголем, нервово-психічні стреси, тривалий прийом ліків. Негативно впливають і шкідливі умови праці: металевий та бавовняний пил, пари концентрованих лугів та кислот... Існує, крім того, певна спадкова схильність, а також вплив хронічних захворювань, зокрема, обміну речовин, серця, легенів, ендокринної системи з наступним тканинним ураженням слизової оболонки шлунка.

Іноді хронічний гастрит протікає без будь-яких помітних клінічних проявів. А в період загострення людина відчуває тупий біль у надчеревній ділянці, що по­силюється натще й зменшується після прийому їжі, особливо при розвитку гастродуоденіту. Одночасно хворого турбує печінка, відрижка, схильність до закрепів.

При тривалому перебігу хвороби зміни повільно прогресують, набуваючи з часом (через 15-20 років) атрофічного характеру. Тому на хронічний атрофічний гастрит страждають люди старшого віку. Хворі скаржаться на важкість у шлунку, його переповнення, нудоту, гіркоту в роті, послаблення стулу, здуття живота, посилене відходження газів. Тож і ліки проти хронічного й атрофічного гастритів рекомендуємо різні. У першому випадку — препарати токсигаст і улькогастрон — як протирецидивні. Часто при закрепах загострюється геморой з утворенням тріщин прямої кишки. Для їх лікування радимо мазь Темороїд". У другому випадку рекомендуємо препарати стомахіка, спаколан, діа-реан.

У деяких хворих скарги на самопочуття, зовнішні прояви хвороби зумовлені гіповітамінозом, розвитком В-|2"ДеФ'_ цитної анемії. Зокрема, це сухість шкіри, кровотеча з ясен, ламкість нігтів, випадіння волосся, заїди в кутках рота. В цих випадках варто скористатися препаратами Зубицьких "Жива кров", бальзамом Данила Зубицького "Довго бути живим". При кровоточивості ясен їх полощуть "Парадентаном", а заїди змащують "Білою маззю".

Якщо хронічний атрофічний гастрит супроводжується артеріальною гіпотензією, це може свідчити про вторинні ендокринні порушення. Рекомендуємо препарат тонорм. Якщо хворий на гастрит страждає на вегетосудинну дистонію та невротичні розлади — запаморочення, головний біль, порушення сну, пітливість тощо, помічними будуть препарати інтелятрин, сомніфер.

Але найголовніше — ваша віра в те, що неодмінно одужаєте. Не хворійте! Будьте здорові!

Журнал "Жінка" травень 2012

 

Last Updated on Wednesday, 12 February 2014 11:19
 
<< Start < Prev 1 2 3 Next > End >>

Page 3 of 3